Чиновники ніколи не роблять реформ. Але часто їх підтримують. Про необхідність реформ в Україні говорять всі. І за кордоном також. Але вони не робляться. Необхідність реформ також розуміють і більшість чиновників. Вони розуміють, що країна, яка рухається в прірву, є небезпечною для чиновника. Бо чиновники стають першою жертвою революційних подій.
Але необхідно розуміти, що чиновники ніколи реформ не роблять. Вони наймані. Їх наймає і контролює той, хто контролює владу. Тобто реформи можуть зробити тільки дві сили. Або сама влада. Або інша, нова сила, яка візьме владу у свої руки.
Буває так, коли альтернативної сили — чинній владі, не існує. Це в Україні зараз саме так. Це означає, що на реформи навряд чи можна очікувати. До тих пір, поки не сформується сила іншого типу. Яка і буде здатна на реформи.
Тому є два варіанти подальших подій.
Перший, оптимістичний.
Коли влада розуміє, що без реформ суспільство нагрівається. Безпосередньої загрози для себе влада не бачить. Але розуміє, що можуть зростати бунтарські настрої. Якщо на це не звертати увагу, то це, гарантовано, призводить до бунту і влада втрачається. Не просто втрачається, а ще й може призвести до фізичного знищення представників поваленої влади. В таких випадках, основні дієві особи влади, розуміють небезпеку. І все-таки йдуть на реформи. Вимушено.
Яскравий випадок таких дій був в Іспанії. Де Каудильйо (лідер) Франсіско Франко розумів ці процеси. Розумів, бо сам прийшов до влади через революцію. І самостійно, за власною ініціативою, почав змінювати країну в напрямку лібералізації. Це дозволило йому правити до глибокої старості, а Іспанії позбавитись від чергової революції. Тепер Іспанія розвинута країна.
Другий, песимістичний шлях, демонструють більшість правителів світу.
Вони намагаються утримувати владу силою. Не розуміючи, що сила — породжує контрсилу. Яка, врешті-решт, як цунамі, все зносить.
Українська влада йде другим шляхом. В інтересах і чинної влади, і українського народу, і майбутнього України, щоб наша влада перейшла до шляху реформ. Хоч вона цього і не хоче.
Для того, щоб влада здійснила цей "героїчний крок" і перейшла до вимушених реформ — потрібно, щоб більшість громадян усвідомили ці зазначені позиції. І почали тиснути на владу. Україні й українцям не потрібна чергова революція. Бо такі потрясіння відкидають країну назад. Такі потрясіння потрібні лише ворогам України.