Відбулася, нарешті, подія, без якої війна не могла б завершитись. Яку очікували понад два роки. Не факт, що тепер війна буде завершуватись, але це обов’язкова умова для завершення. Мова про підписання безпекової угоди між США та Україною.
Зеленський говорить:
1. Угода містить дуже детальну юридично зобов’язальну частину.
2. Безпекові гарантії від Сполучених Штатів засновані, зокрема, на сталості рівня безпекової та оборонної підтримки.
3. Чітко зазначено, що Америка підтримує зусилля України для перемоги в цій війні.
4. В угоді хороші позиції щодо зброї для нашого захисту.
5. Дуже важливо, що угода містить також і питання справедливої відповідальності Росії за цю війну та за намагання знищити українців.
Насправді найсильнішою умовою в безпековій угоді для України є таке положення:
"Будь-яка майбутня агресія або загроза агресії проти суверенітету, незалежності й територіальної цілісності, будь-якої зі Сторін, буде предметом серйозного занепокоєння для іншої Сторони."
А також є обіцянка з боку США, в разі агресії, провести обговорення з Україною ситуації, що склалася.
Щобільше, навіть і ця угода не є обов'язковою для США. Бо не потребує ратифікації Сенатом.
Не треба бути юристом, щоб зрозуміти, що ця угода не є договором гарантії безпеки для України, про який наша влада багато розповідала з самого початку війни.
Бачимо, що заяви Зеленського і текст угоди не відповідають одне одному. Звичайно, не варто було б очікувати від нашого Президента зізнання, що він підписав із США якусь цидулу, яка нічого не варта.
Штати цинічно використали Україну і продовжують це робити у власних інтересах. Якщо і будуть щось серйозне підписувати по цій війні, то це буде Росія. Бо Росія для США є одним з пріоритетів в зовнішній політиці, а Україна – лише інструмент. Як молоток, яким забиваються цвяхи, якщо щось будують.
Україна опинилася у жалюгідному, принизливому стані. Гірше може бути окупація чи пряме правління ворога або взагалі – ліквідація держави із наступним зникненням українського народу.
Це результат багаторічного правління олігархії. Апофеозом якого стало правління команди Зеленського.
Але є і гарне — в цьому суцільно поганому. Ніколи не підіймаються тільки ті, хто не переживав падіння.
Ми маємо задачу – побудувати Велику Україну. Починаючи практично з нуля.
Є і друга задача – притягнути до відповідальності тих, хто своєю недолугістю довели країну до такого стану! Не політичної відповідальності, а кримінальної із максимальним покаранням!
Переможемо!
ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ
"Поступ"