"У мене таке питання — а що дає або давала держава в обмін на її захист? Можливо екіпірування? Можливо достойні виплати після інвалідності? Можливо Держава в майбутньому потурбується про дітей, які можуть залишитись сиротами, а в майбутньому, без батьківського належного догляду, в більшості своєї, можуть стати алкоголіками чи наркоманами?"

Ось такі приблизно дописи з’являються регулярно в соцмережах. І вони отримують лайки.

Це психологія типового соціального дрона.

Позиція соціального дрона в тому, що він нікому і нічого не винен. А якщо держава йому не подобається, то він нічого і державі не винен. І, відповідно, і захищати її також.

Але ж є питання до соціального дрона:
- А що ти конкретно зробив, щоб твоя держава стала такою, як ти хочеш, щоб стала такою, щоб тобі сподобатись?
- Хто взагалі повинен будувати потужну і сильну Україну? Чия це задача? Влади? А якщо влада не здатна це зробити або не хоче це робити, або взагалі злочинна, то що ти, соціальний дрон, зробив, щоб такого не було? На вибори ходив? І кидав якісь бюлетені в якісь урни, щоб визначити, хто саме з олігархії буде розвалювати країну? Ти це робив?

Якщо ти соціальний дрон, то у тебе мають викликати роздратування такі слова: громадянин має виконувати свій громадянський обов’язок – будувати потужну сильну країну. Ці слова стосуються будь-якого громадянина в будь-якій країні.

І часто на такі слова ми чуємо такі типові приблизно відповіді:
- Я сплачую податки й все, більше нікому нічого не винен.
- Мене політика не цікавить, бо це брудна справа.
- У мене сім’я і мені нема коли займатись громадянською діяльністю.

Такі приклади можна повторювати.

Соціальні дрони винні в тому, що в Україні панує олігархія. Соціальні дрони винні в тому, що країна стала слабкою.

На сильні країни ніхто і ніколи не нападає. Сильні країни самі нападають на інших. Саме ті громадяни, яким "не цікаво" займатись політикою, бо у них є "сім’я, яку треба годувати" – привели війну до нас. А потім війна починає знищувати сім’ї цих соціальних дронів і їх самих. Або вони ховаються десь за кордоном і намагаються прилаштуватись в інших країнах саме там, де є свої громадяни цих країн, які свої країни будували для себе, а не для емігрантів, які повтікали зі своїх власних батьківщин.

Переможемо.

ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ!