Часто доводиться чути про поневолення України з боку Росії. Про те, що Україна стала жертвою колонізації Московського царства, і тепер ми позбавляємось від колишнього поневолювача. Але є й інше трактування сутності та ролі України в минулому. І вона поступово набирає обертів.

Україна ніколи не була колонією Москви й не була поневолена нею.
Україна (колишня Русь) була одним з основних, базисних елементів Російської імперії. Базис імперії складався з двох головних частин: слов'ян-русів (теперішніх українців) та угро-фінів. Об'єднання цих двох елементів якраз і створило потужну силу, яка потім почала захоплювати всіх підряд сусідів.

Український народ ніколи не був ані рабським, ані поневоленим. Він завжди був агресивним і мав характер завойовника.

Але це не все.

Виявляється, що якраз в історичному ядрі України було щось таке, що створювало потужну силу для експансії. Тобто — якась певна якість народу. Ментальна. Саме така, яка і дає ресурс для побудови потужної держави. Те, що зветься характером нації. Якийсь козацький дух, який завжди був властивий українцям.

Коли на болотах не тільки не було Москви, але й не було взагалі ніякої державності, Русь була однією з потужніших держав Європи. Всі ж знають про войовничого князя Святослава, який воював все своє життя, який розгромив Хазарський каганат та добрався до Кавказу, а також хазяйнував на всьому Причорномор'ї. Всі знають і про Володимира Великого, сина Святослава, який не тільки Крим, який був в його руках, подарував Візантії, як дарунок за своє весілля, а ще, саме при ньому, Руссю було захоплено найбільше території угро-фінів. Тоді й з'явилась назва "руські", як назва завойованих Руссю народів на цих болотах.

Потім Русь занепала. Болота були захоплені Золотою Ордою. Москва стала частиною іншої імперії.

Але Русь почала свою реінкарнацію вже у вигляді Великого Литовського князівства. І саме наше руське ядро стало основою для створення нової практично імперії – Речі Посполитої.

А коли в результаті недолугої системи влади в Речі Посполитій Україна вийшла зі складу Речі та з’єдналась із Московією, то саме це і призвело до ліквідації самої Речі Посполитої й створення нової держави – Російської імперії.

Практично зараз ми бачимо новий етап — Україна відходить від Росії. І це має мати відповідні наслідки – поступове і критичне згасання Росії, як держави. І одночасно створюються умови для побудови нового та потужного державного об’єднання на базі сучасної України.

Потрібно перестати вважати себе колишніми невільниками й почати думати над побудовою нової Великої України!

Потрібно назавжди позбавитись рабської психології, яку самі собі навіяли!

Переможемо.

ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ!