Це факт. Знову почалися розмови щодо того, що стратегічні підприємства мають бути націоналізовані. Націоналізувати чи не націоналізувати? Взагалі потрібно націоналізовувати чи ні?
З точки зору теорії — не має значення. Бо те, як працює підприємство – залежить від власника. Держава також може бути ефективним власником. Ця теорія підтверджується практикою. Світ має багато свідчень, коли держава є ефективним власником і державні підприємства працюють ефективно. Навіть ефективніше, ніж приватні. Хоча б тому, що мають можливість зменшувати норму прибутку, що зменшує собівартість продукції та робить її більш конкурентоздатною.
Але в Україні має значення — хто власник. Бо наша практика свідчить, що все державне розкрадається і працює набагато гірше, ніж приватне.
Вся проблема у владі.
Влада має піклуватись про державу. Має так контролювати й супроводжувати державні та недержавні компанії, щоб ті діяли також виключно в інтересах держави.
Це значить, що держава, у випадку, наприклад, Київстару, повинна була дивитись на безпеку. І те, що відбулося із Київстаром, — в першу чергу провина держави. Цей випадок свідчить про недбале ставлення до своїх функцій в першу чергу спецслужб, які за це відповідають.
Завдання влади — поставити питання так, щоб ніхто не міг ігнорувати вимоги влади. Має бути градієнтна економіка.
Але для цього потрібна не олігархічна влада. На жаль, в Україні продовжує панувати демократична модель влади, яка працює за схемою: гроші – вибори – прихід до влади – повернення грошей з прибутком. Ситуація із Київстаром яскраво ілюструє наслідки правління олігархії, яка не зацікавлена у розвитку України.
Переможемо.
ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ!