Ось так російські ЗМІ відреагували на наш удар по Севастополю.
"Сегодня ночью ВСУ нанесли удар десятью крылатыми ракетами по судоремонтному заводу имени Орджоникидзе в Севастополе и тремя безэкипажными катерами по отряду кораблей Черноморского флота. Средства ПВО сбили семь ракет, патрульным кораблем «Василь Быков» уничтожены все катера. Получили повреждения два корабля, находящиеся на ремонте. Десять ракет, поставленных западной нацистской сволочью. Это только начало, это надо понимать".
Повідомляється також, що постраждало 24 людини та двоє вбито. Всі вони - працівники оборонного заводу.
Наші позиції такі:
- Ми бомбардували наші території, наш завод. Це все наше, хоч і окуповане. Не наші тільки російські військові кораблі.
- Все, що допомагає ворогу підтримувати свою військову силу, має винищуватись всюди і завжди.
- Під час бомбардування було поранено багато людей і двоє вбито. Це могли бути і окупанти, і наші люди. Але з нашими людьми не все так просто. Скоріш за все вони були громадянами України або продовжують ними бути. Тому нам шкода, що так відбувається, але, нажаль, так може бути і надалі. І оминути це неможливо. Але якщо постраждалі - працівники заводу, який ремонтував російську військову техніку, то це не можуть бути наші люди. Це або вороги (окупанти), або зрадники.
- В чому різниця між ворогом і зрадником? Після досягнення миру, вороги перестають бути ворогами. І через деякий час можуть ще й друзями стати. А зрадники зрадниками залишаються назавжди. Всі, хто мав громадянство України чи має його досі і працює на військову машину ворога, - зрадники. І до них наше ставлення має бути саме як до зрадників.
Навіть після завершення війни зрадники не перестануть бути зрадниками. Навіть якщо вони отримають і відбудуть покарання - все одно залишаться зрадниками. Зрадники - це та категорія людей, яких ніде і ніколи ніхто не пробачає! Це єдине в світі, що не пробачається!
Переможемо.
ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ!