В інтерв'ю 27 серпня Зеленський сказав, що Росію можна завдяки політичному тиску змусити вивести війська з Криму, але для цього потрібно взяти під контроль адміністративний кордон із півостровом – так буде менше жертв.
Раніше він про це натякав, ще в травні 2022 року в Давосі, тобто рік тому. Тоді на питання журналістів, чи може Україна відвоювати Крим, відповів: "На сьогодні це, я впевнений, сотні тисяч вбитих військових з нашої сторони".
Але тепер Президент Зеленський озвучив те, про що відкрито американці заявляли ще у 2022 році. А потім неодноразово повторювали. Що бойові дії можуть бути завершені після виходу на межі 24 лютого 2022 р. Крім американців таку позицію мають і інші країни. А Прем'єр Угорщини Орбан, нещодавно заявив, що війну треба завершити, і назвав умови: НЕповернення Криму і НЕвступ України в НАТО. Мабуть, можна вважати, що Орбан озвучив позицію Росії щодо умов завершення війни.
Від України в цьому питанні, на жаль, не все залежить. Бо військовим шляхом визволяти Крим Україна може рівно стільки, скільки це їй дозволять США. Бо власних ресурсів у України для цього поки що нема.
Звертаємо увагу на слова "поки що".
"Похоже, все больше людей в Карабахе начинают осознавать, что ни "Русскому миру" в имперском значении этого понятия, ни армянскому сепаратизму на азербайджанской земле закрепиться не удастся, и они стали покидать территорию Азербайджана. Наличие у покинувших Карабах лиц российских паспортов явно указывало на то, что определенные башни Кремля держали их там для дестабилизации конституционного строя Азербайджана. Но российское подданство им не помогло – власти Азербайджана планомерно вырубают сепаратизм под корень, нисколько при этом не выходя за пределы международных законов".
Це була цитата зі статті Матанат Насибової в азербайджанській пресі щодо повернення Нагорного Карабаху до Азербайджану, який давно був у Азербайджану забраний силою. Ситуація подібна до України з Кримом.
Азербайджан нарощував сили. В першу чергу в економічному плані. За цим пішло повне переформатування армії на сучасну, за натівськими стандартами. Одночасно вони отримали стратегічного союзника - Туреччину. І ось тепер, через десятиріччя, починають з'являтись перші результати.
У нас є з кого брати приклад. Але рецепт банальний і простий - зростання економіки. А для цього потрібні економічні реформи. Які влада як не збиралась робити, так і не збирається.
Переможемо.
ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ!