Польща, Болгарія, Угорщина, Румунія та Словаччина 25 липня закликали Європейську комісію продовжити заборону на імпорт українського зерна до кінця 2023 року – щоб захистити своїх фермерів та аграрний сектор.
А прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький раніше в липні заявив: "Ми не відкриємо цей кордон. Якщо Європейська комісія не продовжить заборону – ми зробимо це самі".
І це відбувається в той момент, коли Росія перекрила Чорне море для українського експорту зерна.
Це що таке? Це нормально? Це друзі такі?
Так, це нормально. І це ніякі не друзі.
Кожна з цих країн вибудовує свої відносини з Україною не на підставі "дружніх почуттів", а на підставі інтересів.
Можна скільки завгодно говорити про дружбу між країнами, але основа будь-яких "дружніх" відносин – виключно прагматичні інтереси. І якщо такі інтереси зникають, то зникає і "дружба". Це тільки довірливі громадяни вірять про різну "дружбу" між країнами.
Українське зерно через війну продається по демпінговій ціні. На цьому намагаються заробити всі. Але при цьому знижуються ціни і на ринках тих країн, куди завозиться українське зерно. І, відповідно, потерпає сільськогосподарський сектор таких країн. Звичайно, сільгоспвиробники цих країн зразу протестують. І влада, якщо на це не буде реагувати, то може втратити владу.
Ніхто і ніколи не робив для України і українців ніякого добра просто так. І те, що в Україні йде війна, що розруха йде, – їм байдуже. Більше того, це їм вигідно. Бо дає дешеву робочу силу, бо зменшуються наші експортні можливості. Ніші, які колись займали українськи товари, захоплюються іншими. Так побудований світ.
А для того, щоб жити в цьому світі нормально і просувати свої власні інтереси, потрібно мати потужну країну. Це єдиний рецепт добробуту. А це залежить виключно від дій української влади.
А якість влади в країні завжди залежить від громадян. Від їх громадянської активності. Тому Платон колись правильно сказав, що покаранням за громадянську пасивність є влада злодіїв.
Переможемо.
ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ!