Кожен громадянин повинен бути готовий обороняти свою країну. У випадку агресії, вся країна стає армією, вся територія країни стає «театром» бойових дій чи/та партизанської боротьби. До агресії слід готуватися постійно. Історична мудрість каже: “Хочеш жити в мирі — готуйся до війни”. Тобто, військова підготовка повинна проводитися завжди і усі громадяни в ній мають брати участь незалежно від соціального статусу чи посади. Мілітаризоване суспільство неможливо перемогти. Така наша мета!
Але, що маємо сьогодні, коли поруч знаходяться сильні та агресивні сусіди та 8-й рік триває війна? Яка мотивація у військових захищати свою країну? Зарплатня молодого офіцера у збройних силах та інших військових формуваннях менше 13 тис. гривень, зарплатня командира батальйону (бойового підполковника) менше 18 тис. гривень. За свої мізерні гроші (від держави) вони ще ремонтують бойову техніку, та інше військове майно, збирають кошти на папір, щоб написати чи надрукувати (якщо скинулися і купили принтер) рапорт, а також схему бойового застосування…
У військових частинах (в ППД - пунктах постійної дислокації) в основному особовий склад несе службу в нарядах, тобто охоронники та прибиральники. Бойова підготовка практично відсутня, фізична підготовка (як кажуть старі командири, що немає чим зайнятися) теж відсутня, а про бойові мистецтва навіть і не мріється, побут поглинає усе… Бажання служити у більшої частини військових немає, усі чекають закінчення контракту, тобто наші військові формування зовсім далекі від натівських і сучасних стандартів. Результатом сьогодні є трагедія у Дніпрі, де через доведення до відчаю розстріляно п’ять і поранено п’ятеро військових… Більше 20 тисяч військовослужбовців (діючих та відставних) перебувають на квартирних чергах і не мають житла. Військовослужбовці керівники (корупціонери) придумали так зване службове житло, і через свій інтерес надають таке житло, в основному, своїм проплаченим колегам (військовослужбовцям чи держслужбовцям). Військові пенсіонери мабуть вже ніколи не отримають свого житла. Компенсація військовим за оренду житла мізерна (менше 2 тис. гривень за місяць).
Висновок:
- Яка мотивація, її і бути не може при такому.
- Кого захищати, високо оплачених чиновників (суддів чи прокурорів, членів наглядових рад чи інших високо оплачених правоохоронців та негідників) або інших депутатів-зрадників, які очолюють та покривають усі корупційні та зрадницькі діяння в державі?
- Є фанатичні патріоти, які за мізер, не дивлячись на себе і на свої сім’ї, захищають нас сьогодні і готові захищати, поки живі… Нас, таких дуже мало, щоб вистояти і перемогти у сьогоднішній російсько-Українській війні.
- Хто винен та відповідатиме за ситуацію, яка склалась сьогодні?
Ми маємо відновити традицію, де кожен Громадянин – захисник. Служба в такому війську буде привілеєм та кращою школою національної еліти. Принципи військової організації пропонуються з прикладів військ Сінгапуру, Швейцарії та Ізраїлю.
***********
Зазначений матеріал було розглянуто на Громадянській Середі, де поступівцями було доповнено таке:
Поточну ситуацію в українському війську необхідно змінювати! Країна, яка не здатна прогодувати свою
армію, буде змушена рано чи пізно годувати чужу армію!
В Україні необхідно ввести принцип забезпечення житлом військовослужбовців в першу чергу. Будь-який український військовий офіцер повинен мати заробітну плату вище, ніж чиновник або суддя чи будь-який держслужбовець, що отримують гроші з бюджету держави.
Ось тоді до армії будуть іти не тільки ті громадяни, які бажають захищати Батьківщину, бо це їх обов’язок, а й престижно. Тоді армію почнуть поважати і вона стане на шлях розбудови.
А ще краще не мати взагалі чиновників і суддів, аніж вони будуть жити краще, ніж будь-який наймолодший офіцер української армії.