
Відповідь. Віче, яке було в Київській Русі, як колективний орган управління, на даний час працює майже в усіх республіках у вигляді парламентів, сеймів, рад, зборів тощо.
Але саме у Віче Київської Русі були особливості, які перейняті в системі Громадянської республіки.
Їх дві. Перша - в зборах Віче мав право брати участь будь-який вільний громадянин. І як доповідач, і як той, хто бере участь у прийнятті рішень. Друга особливість - це представництво. На Віче були не тільки одноосібні громадяни, але й представники певних громад. І їх вага при прийнятті рішень була тим більшою, чим більшою була громада, яку вони представляли. Наприклад, представник декількох сімей, або представник цілого мікрорайону, або представник певного кола ремісників чи службових осіб, тощо.
Матеріал підготовлено на підставі розбору Доктрини «ГРОМАДЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА»
Витяг з Доктрини:
Розділ VII. ВЕЛИКА УКРАЇНА
Після свого становлення Громадянська республіка перестає бути метою, а стає засобом. Саме тому слід чітко визначити, якій меті цей засіб слугуватиме. А мета може бути лише одна — Велика Україна. Доля України полягає в тому, що вона може або стати Великою Україною-Руссю, або нікчемним придатком до інших. З точки зору геополітичного становища, потенціалу ресурсів, особливо кадрових, Україна має всі потенційні необхідні складові, щоб стати Великою державою, як це було тисячу років тому. Але для цього, в першу чергу, слід впровадити ті елементи державного ладу, що привели Русь до Великої Київської Русі. І сьогодні вони присутні в Громадянській Республіці.
Ось основні орієнтири, які мають бути вектором розвитку України:
- Форма правління — Громадянська республіка.
- Економічна платформа — градієнтна економіка. Це означає, що чим більший рівень капіталу, тим більше має бути в ньому державного сектору чи державного регулювання. Тобто, державної відповідальності та державного контролю. А чим менший рівень капіталу, тим, відповідно, більше лібералізму. Тобто рівень втручання має зменшуватися, і при певному рівні взагалі повинен бути відсутній.
- Природно-ресурсна платформа. Всі природні багатства України (земля, надра, біоресурси) є власністю не лише громадян, які там проживають, але також і наступних поколінь. Це справжній скарб нації. Всі несправедливі зазіхання на нього мають жорстко каратися.
- Соціальна платформа. Інтереси середнього класу — в першу чергу. Досить дозволяти олігархії зомбувати тупий люмпен і цим триматись при владі за допомогою демократичної системи виборів. В першу чергу наша цінність — це Громадянин, а не просто людина, яка вміє лише ходити, говорити, їсти та розмножуватися.
- Правова платформа. Справедливість має бути законною, а закон справедливим. Вся система законодавства повинна підлаштовуватися під існуючі поняття справедливості. Самі ж поняття справедливості формуються Громадянами.
- Духовна та моральна платформа — розвиток традиційних сімейних цінностей. Міцна сім’я — це необхідна умова побудови здорового суспільства. Якщо буде міцна сім’я, то буде й міцна Батьківщина.
- Зовнішня політика. Ніяких блоків чи об’єднавчих союзів, ні з ким. Блокування із заходом чи зі Сходом неминуче призводить до того, що країна впирається в глухий кут у своєму розвитку, котрий гальмуватиме рух до Великої України. Якщо країна хоче бути великою, то вона повинна САМА подолати всі перешкоди і досягти високого рівня розвитку. А після того, як Україна стане високорозвиненою країною, вона має стати центром нової кристалізації навколо себе слов’янського світу.
- Роль держави у суспільстві. В Громадянській республіці держава є не “надбудовою”, а основою усіх видів суспільних відносин. І якість цієї основи цілковито залежить від громадян.
Громадянська Республіка має показати світові подальший шлях політичного та соціального прогресу. Вона повинна стати наступною ланкою розвитку людства (монархія — демократія — Громадянська Республіка). Чим швидше світом опанують принципи Громадянської Республіки — тим менше соціальних катаклізмів зазнає цивілізований світ.