Економічна система — це набір взаємоповʼязаних елементів, які утворюють загальну економічну структуру. Основними видами прийнято вважати такі структури економіки, як: традиційна, командна, ринкова і змішана.
Традиційна економіка базується на натуральному виробництві. Як правило, вона має сильний сільськогосподарський ухил. Їй характерні клановість, узаконений поділ на стани, касти, закритість від зовнішнього світу. У традиційній економіці сильні традиції і негласні закони.
Командна або планова економіка характеризується тим, що централізовано вирішує що, як, для кого і коли виробляти. Для такої структури економіки характерна висока концентрація виробництва і монополізм.
Ринкова економіка орієнтована на переважання приватної власності та вільного ціноутворення на основі попиту і пропозиції. Держава не відіграє суттєвої ролі в економіці, її роль обмежується регулюванням ситуації в економіці через закони. Вона тільки стежить за дотриманням цих законів, а будь-які перекоси в економіці швидко виправляються «невидимою рукою ринку».
Змішана економіка. Зараз практично не залишилося країн тільки з ринковою або командною, або традиційною економікою. Будь-яка сучасна економіка має елементи як ринкової, так і планової економіки із залишками традиційної економіки.
Оскільки країни відрізняються своєрідністю історії, рівнем економічного розвитку, соціальними та національними особливостями, то для кожної системи економіки характерні свої національні моделі організації господарства. Основними моделями сучасної ринкової системи економіки є: американська, західноєвропейська, японська.
Американська модель побудована на системі всебічного заохочення підприємницької активності, збагачення найбільш активної частини населення. Західноєвропейська модель характеризується значними позиціями в економіці державного сектора, переважно у сфері інфраструктури (різні види транспорту, портове господарство, енергетика), а також у ряді галузей добувної промисловості. Японська модель характеризується певним відставанням рівня життя населення (у тому числі рівня заробітної плати) від зростання продуктивності праці. За рахунок цього досягається зниження собівартості продукції і різке підвищення її конкурентоспроможності на світовому ринку. Особливість японської моделі розвитку повʼязана з активною роллю держави в модернізації економіки.
А тепер зупинимося на Україні, яка згідно зі своєю новітною історією, є молодою державою.
Україна, успадкувавши командну (планову) економіку СРСР, на сьогоднішній день поки не створила свою модель економіки. На жаль, кожна нова влада (зайнята своїми інтересами, а не державними) намагалася створювати не український національний, а вибирати будь-чий (російський, європейський, американський) вектор економіки. Такий підхід до економіки дозволив більш розвиненим країнам навʼязувати економічні умови Україні. І чим більше прийняття чужих умов, тим більше отримання залежності від них. Залежність завжди призводить до слабкості, яку ми всі спостерігаємо і від якої всі ми страждаємо.
Яке ж економічне майбутнє України? Чи є чіткий план, стратегія, тактика проведення економічної реформи в Україні у чинної влади?
Поки влада знаходиться «в пошуках» відповідей на ці питання, громадянська організація «Поступ» у рамках розробленої Доктрини «Громадянська республіка» пропонує своє бачення побудови української моделі економічної системи. Зупинимося на ній детальніше.
Економічним майбутнім України ГО «Поступ» вважає побудову Градієнтної моделі економіки
Градієнтна економіка — це економічна платформа, згідно з якою чим вищий рівень підприємництва (капіталу), тим більший контроль із боку держави. І навпаки, чим менший рівень підприємництва (капіталу), тим менший контроль. Для впровадження Градієнтної економіки необхідно провести відповідну економічну реформу, що стоїть на трьох китах.
Кит перший. Лібералізація економіки
(Першочергові дії).
Ліквідація всіх перевіряючих та контролюючих органів. Залишити лише тих, без яких не можна обійтися. Бізнесмен має займатися своєю справою, а не відбиватися від перевірок. Тому, необхідно проведення податкової реформи, яка має базуватися на таких принципах:
- Принцип простоти. Податкова система має бути настільки простою, щоб у ній зміг розібратися випускник школи не більше ніж за годину. Прикладом такої простоти може слугувати пропозиція Всеукраїнської спілки вчених-економістів України щодо ліквідації всіх податків та впровадження єдиного податок на покупку 5%.
- Принцип стабільності. Будь-які зміни в податкове законодавство мають сприйматися як надзвичайна ситуація. Найкращий податок — це старий податок, до якого всі звикли. Найгірший податок — це новий податок, який заважає справі, бо до нього ще не звикли.
- Принцип збалансованості. Загальне податкове навантаження по країні має наближатися до 30%.
- Принцип прозорості. Кожен громадянин повинен мати можливість легко дізнатися куди пішла кожна гривня особисто його податків.
- Принцип справедливості. Розмір податків має залежати від рівня статків Громадян. Чим вищі статки — тим більші податки.
Кит другий. Створення та реалізація єдиної національної маркетингової стратегії
(середньострокова перспектива).
Необхідно обрати мінімальну кількість найбільш перспективних магістральних галузей економіки (в ідеалі одну). Вони мають стати локомотивом всієї економіки. Усі ресурси країни (політичні, людські, фінансові, духовні та культурні) мають бути спрямовані на те, щоб ці галузі (галузь) зайняли провідне місце у світовій економіці. Це автоматично призведе до розвитку практично всіх інших галузей економіки. Прикладом такої магістральної галузі може бути виробництво та переробка сільсько-господарської продукції, в якій Україна стане беззаперечним лідером. Тобто українські товари сільського господарства мають стати найякіснішими у світі. Експорт сільсько-господарсткої сировини, замість готових високоякісних та високотехнологічних продуктів, буде прирівняний до державної зради. Наприклад, за вивіз лісу — кримінальна відповідальність.
Кит третій. Інституалізація власності, що передбачає:
- Будь-яка власність (матеріальні та нематеріальні активи) має легко оформлятися таким способом, щоб її легко можна було подарувати, продати, передати у спадщину, обміняти.
- Має працювати високорозвинений фондовий ринок, де будь-яка людина повинна мати можливість вільно вкладати гроші в акціонерний капітал.
- Має бути запроваджено дієвий та ефективний механізм швидкого відчуження будь-якої власності.
Забезпечення цих позицій дасть великий обсяг внутрішніх інвестицій та унеможливить рейдерство.
Кінцевою метою реформ в економіці України має саме і стати введення Градієнтної моделі економіки, при якої почнеться реальне підвищення рівня життя населення. Це вимірюється стабільним і випереджаючим (в порівнянні з темпом зростання ВВП у розвинених країнах) зростанням ВВП.
Але запропоноване проведення системних економічних реформ і як їх результат — побудова української моделі економіки під назвою «Градієнтна економіка» неможливо здійснити без наявності необхідної влади. Тому, закликаємо всіх, хто підтримує наше бачення розвитку держави, приєднюватися до ГО «Поступ» і ми разом прийшовши до влади побудуємо ВЕЛИКУ УКРАЇНУ.