21 квітня 2019 року відбувся другий тур виборів Президента України. Я був серед 73% виборців, які віддали свій голос за Зеленського. Слід зазначити, що мій вибір був свідомий. За опонента Зеленського я не голосував принципово. Бо не бажав попасти під дію одного із кармічних законів: «Якщо хтось стає свідком злочину або шахрайських дій, підтримує їх або не робить нічого задля їх припинення, той розділяє кармічну відповідальність за здійснення таких дій із самим злочинцем». Щоб не стати співучасником злочину державного рівня і щоб не зіпсувати свою долю, я проголосував за Зеленського, як за нову незаплямовану в політиці особу.
З часу виборів пройшло вже півтора року. Цього часу достатньо, щоб визнати, що Зеленський не став гарантом державного суверенітету і територіальної цілісності України. Не став гарантом прав і свобод громадян. Він не бажає або не здатний працювати в напрямку:
- повернення окупованих територій;
- збереження державної незалежності;
- підвищення рівня життя населення;
- здійснення турботи про всі прошарки населення країни;
- піднесення авторитету України у світі.
Якби була змога відізвати свій голос, який я зробив на виборах, я б зробив це ще минулої зими. Проте діюча демократична форма формування влади не передбачає такої можливості. Взагалі відповідно до статті 108 Конституції України існує чотири підстави дострокового припинення повноважень Президента України. Можливо це у випадках:
- відставки;
- неспроможності виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
- усунення з поста в порядку імпічменту;
- смерті.
Стаття 111 Конституції України регламентує, що в порядку імпічменту Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.
Виходить, що в разі втрати громадянами країни довіри до Президента за умови, що Президент не здійснював злочинів, усунути його від влади неможливо.
Що ж робити? Я знаю лише один вихід. Треба міняти державний устрій на Громадянську республіку.
Коментарі до статті
Ярослав Гутарін член ГО «Поступ»: Не можна вибирати між поганим і дуже поганим. Крапка. Так маніпулювати вибором влада може постійно, а потім такі виборці будуть робити теж саме, а потім «посипати свою голову попелом»...
В'ячеслав Поліщук член ГО «Поступ»: Вважаю не коректним друкувати натяки на злочини, які не доведено чи не озвучені конкретно. Тим паче при абсолютній владі і хворобливому бажанні поскакати на кістках Пороха у нелоха 1-го нічого не вийшло. А кидати гімно на вентилятор без фактів, то якесь неподобство.
Володимир Антонюк член ГО «Поступ»: Хто має доводити злочини пороха? Наскрізь прогнила і корумпована судова система, прокуратура, яка робить гешефт на кримінальних провадженнях, аваківська мєнтополіція?! Яких ще потрібно фактів, коли все правління злодійсько - порохівської кліки - це поразки, ганьба, й тотальна брехня? Він і вся його свита сколотили великі статки на війні, курсових махінаціях, розкраданні природних ресурсів, корупційних схемах, драконівських тарифах.
Твердохліб Максим член ГО «Поступ»: Все вірно, злочинів з точки зору Карного Кодексу по Порошенку не доведено.
Але це і не потрібно. Він скоїв набагато важчі злочини. Перед українським народом і історію України. Він на Майдані кричав проти Януковича, проти «свавілля банди». Був серед тих, хто здійснив «революцію». Народ йому повірив. Народ цілими натовпами йшов за нього голосувати влітку 2014 року! Бо йому ПОВІРИЛИ!, Повірили, що він завершить війну, підніме економіку, прибере корупцію. Він перед виборами обіцяв, що продасть свій бізнес, буде займатись тільки Україною. В реальності він нічого не продавав. І займався лише бізнесом. А свою посаду використовував саме для власних потреб. Вся країна бачила бурхливий розвиток системи «Рошен» під час війни. Всі супермаркети були завалені його продукцією. Уявімо собі цукерки «а ля Гітлер» в Німеччині, чи «а ля Черчіль» в Британії, або «а ля Рузвельт в США», або «а ля Мусоліні» чи «а ля Сталін» в СРСР під час Другої Світової війни. Уявіть собі торти «аля Піночет» в Чилі під час диктатури, або «аля Лі Куан Ю» в Сингапурі під час розбудови Сингапуру та боротьби із корупцією!
Він, Порошенко, гарний економіст і талановитий менеджер, але чомусь не розпочав лібералізацію економіки задля економічного ровитку! Чому? Бо це невигідно олігархії. Саме при ньому зробили найбільшу аферу в енергосекторі, коли підняли тарифи до небес, а потім почали вимивати бюджет на покриття цих захмарних платежів під виглядом субсидій нужденним. Він так взагалі нічого і не зробив для подолання корупції в країні. Хоча поставив на посаду Генерального Прокурора свого друга - Луценка. Що заважало їм долати корупцію? НІЧОГО! Луценко міг відкривати карні справи кому завгодно і ніхто нічого не міг би з цим зробити! Він використовував Прокуратуру лише як інструмент політичної боротьби. Згадаємо яскравий приклад із рюкзаками сина Авакова! Карну справу тоді відкрили виключно заради політичного тиску на Міністра Внутрішніх справ, щоб той почав протидіяти Саакашвілі. Тут можна писати дуже довго. Якщо не зупинитись.
І все це є злочин! Злочин перед своїм народом! І за цей злочин він ще має відповісти. Не по олігархічному карному кодексу, а по справедливості!