Зростаюча вартість теплової енергії викликає інтерес у населення щодо обліку тепла та установки теплолічильників. Мешканці розуміють, що їм вигідно розраховуватися з тепломережами не по розрахунковим, а по договірним величинам, на основі фактичних даних з лічильника тепла.
Попри всі застороги лічильник тепла має бути встановлений за рахунок постачальника послуг. Відповідно до діючого в Україні законодавства про теплові лічильники місцеві органи влади можуть ухвалити рішення та профінансувати встановлення такого лічильника коштом місцевого бюджету. Але якщо влада не бажає сплачувати за встановлення лічильника, то встановлення такого теплолічильника буде здійснюватися коштом громадян. Тобто, власників домогосподарств.
Хочу зауважити, що тут законодавець виступив зовсім не на стороні громадян-мешканців будинків, а на стороні постачальника послуг та місцевої влади. Проте ми з вами можемо наполягати на встановленні такого теплолічильника коштом місцевого бюджету, просто відмовившись платити за те, чим ми не управляємо та не користуємося.
Крім цього, влітку 2020 року в Україні набув чинності новий Закон «Про комерційний облік комунальних послуг», відповідно до якого в усіх будинках мають бути встановленні такі теплолічильники. Зауважу тут також, що єдиний варіант боротися з монополіями - це масові неплатежі, тому закликаю не платити.
Підсумовуючи викладене, хочу наголосити на тому, що якщо постачальник послуги відмовляється встановлювати громадянину лічильник тепла власним коштом, то й громадянин має повне право відмовитися від сплати за цю послугу, адже встановлення загальнобудинкових лічильників не вирішує дану проблему.