Отже, Джордж Сорос — американський фінансист угорсько-єврейського походження, меценат, філософ.

Починаючи з 1979 року, є засновником і фінансує мережу благодійних фондів, які охоплюють більш ніж 100 країн в Східній Європі, колишньому СРСР, Африці, Латинській Америці та США. Ці фонди спрямовані на створення і підтримку інфраструктури та інституцій відкритого суспільства. Щорічно мережа фондів Сороса витрачає приблизно 400 млн доларів на підтримку проектів в сфері освіти, охорони здоров’я, розвитку громадянського суспільства та ін.

Тепер щодо України.

МІЖНАРОДНИЙ ФОНД «ВІДРОДЖЕННЯ», що входить до Фондів Відкритого Суспільства Джорджа Сороса, був створений в Києві у квітні в 1990 році. Фонд активно сприяв переходу України до демократії, ринкової економіки та створенню нових груп громадянського суспільства. До 1994 року Міжнародний фонд «Відродження» був найбільшим міжнародним донором в країні, з річним бюджетом близько 12 млн. доларів на проекти, які варіювалися від перепідготовки десятків тисяч звільнених військовослужбовців до створення центру сучасного мистецтва в Києві.

За час свого життя фонд підтримав більш 18 000 проектів, зокрема:

– Портал «Наші гроші», який публікує журналістські розслідування про розбазарювання державних грошей, нечесні тендери та схеми держпідприємств і держустанов — Укрзалізниці, АМКУ, Міноборони тощо;

– Transparency International Ukraine — частина глобального руху Transparency International, спрямованого на мінімізацію корупції. В Україні Transparency International Ukraine займається моніторингом Держаудитслужби, забезпечує органи влади інструментами моніторингу — BI, Dozorro, BIpro, #TransparentCities #ПрозоріМіста.

– Організацію StateWatch, яка займається сприянням у реформуванні українських органів влади, а також антикорупційною діяльністю, також створено за сприянням фонду Сороса «Відродження» та посольства США;

– Освітньо-політичний центр Ейдос і Центр протидії корупції.

Фонд і отримувачі гранту були активними у процесі створення Національного антикорупційного бюро України у 2014 році та допомогли законодавцям розробити новий антикорупційний закон, який вимагав від державних службовців декларувати свої активи.

І це далеко не повний перелік справ, де приклав руку Джордж Сорос через свої благодійні фонди.

Тепер щодо «соросят». Сам термін і велика кількість грантових організацій в Україні підказує нам, що «соросятами» потрібно називати тих, хто безпосередньо співпрацює з фондами, так чи інакше, пов’язаними з Джорджем Соросом, або знаходиться в залежності від них. Однак термін вже став мемом і так часто згадувався «не за адресою», що «соросятами» тепер можна назвати тих, хто має демократичні погляди, націлений на глобалізацію світу і приведення української державної політики до взірця державної політики США; займається антикорупційною діяльністю, виявленням схем для заробітку в обхід законодавства компаніями-конгломератами, та й загалом — усіх «неугодних», з чиєю позицією ви не бажаєте погоджуватись.

Прочитавши усе вище написане, складається думка, що Джордж Сорос для України є головним благодійником і порятунком від усіх негараздів в державі. Що саме він і його послідовники в Україні побудують рано чи  пізно нам світле майбутнє!? Але по факту, незважаючи на всі впливи і потуги соросовських структур, в Україні ситуація погіршується і в економіці, і з корупцією. То може вони - це звичайна балаканина про їх «діяльність» і вся ця балаканина просто прикриває реальні завдання? Чи це так, може відповісти здоровий глузд і логіка. От чомусь я не вірю у доброго дядечка, який витрачає купу грошей лише для того, щоб нам, українцям, жилося краще. Значить є якась мета. Ну по-перше, зрозуміло, що це американські гроші, які націлені на те, щоб Україна якомога більше відійшла від «совка» в своєму світогляді і державотворенні, а сьогодні зрозуміло, що це віддалення від Росії. По-друге, оскільки усі ці організації та фонд тісно співпрацюють з владою та державними установами, то вони мають досить повну інформацію про стан справ в країні. І тут не потрібно мати великого розуму, щоб зрозуміти головне завдання Фонду «Відродження» та подібних організацій. Крім того, Сорос - це не просто дядечко. Може він особисто, в свої 90, вже просто сидить і пише мемуари. Сорос — це система транснаціонального масштабу. Яка давно вийшла за межі однієї людини. А ім’я «Сорос» - вже просто бренд, умовна назва.

ПІДСУМОВУЮЧИ УСЕ НАПИСАНЕ, НАПРОШУЮТЬСЯ ДВА ВИСНОВКИ:

  1. Усе, що нас змінює в кращу сторону, треба підтримувати та використовувати.
  2. Пам’ятати, що будь-яка сила, яка допомагає Україні, має свою мету. І якщо така мета іншої сили направлена в інтересах нашої країни, то її підтримувати. Якщо навпаки, то протидіяти.

Доля України полягає в тому, що вона може або стати Великою Україною-Руссю, або нікчемним придатком до інших. З точки зору геополітичного становища, потенціалу ресурсів, особливо кадрових, Україна має всі потенційні необхідні складові, щоб стати Великою державою, як це було тисячу років тому!