В попередньому номері газети ми розповіли про три обов’язкові умови зміни системи влади. Це: ідеологія, масова організація та підтримка народу. Якщо хоч одна з них не буде виконана, то зміна системи влади не відбудеться. Висвітлили важливість наявності ідеології. А зараз пропонуємо Вашій увазі розглянути другу та третю умови зміни системи влади – масова організація та підтримка народу.
Витяг з Доктрини
РОЗДІЛ IIІ. ТЕХНОЛОГІЯ ПРИХОДУ ДО ВЛАДИ
ПЕРШИЙ РІВЕНЬ. Підтримка народом влади на рівні від 10% і менше. За такого рівня підтримки відбувається неминуча втрата влади. Лише екстрені та швидкі заходи можуть врятувати ситуацію. Дуже часто у вигляді таких екстрених заходів використовують розв'язування війни. Але якщо нічого не робити, то влада втрачається дуже швидко. Технологічно це може бути реалізовано як палацовим переворотом, так і законними виборами, а може і силовим варіантом або ж іноземною інтервенцією.
ДРУГИЙ РІВЕНЬ. Від 10% до 25% підтримки. Такий рівень підтримки народу вже дозволяє перебувати при владі. Але при цьому будь-які дії щодо розвитку держави практично неможливі, оскільки всі зусилля і дії уряду спрямовані на утримання своїх посад. І будь-які «непопулярні» дії можуть відразу привести до падіння рівня підтримки нижче 10%, що призведе до втрати влади. При такому рівні підтримки уряд діє «по накатаній». Він утримується завдяки бюрократичному апарату, діям чиновників і репресивного апарату. Головне завдання влади в цьому випадку — постійно боротися за “трон”, за те, щоб його не втратити. Тобто перед такою владою завжди висить примара падіння підтримки до 10%, що призводить до її втрати. Тут вже не до реформ, бо потрібно думати про порятунок власної «владної шкурки». Саме таку історію ми спостерігаємо в Україні протягом усього часу її незалежності.
ТРЕТІЙ РІВЕНЬ підтримки народом влади -25% -50%. Це «крейсерська швидкість» влади. Це нормальна підтримка народу для нормальної влади. Достатня популярність і кредит довіри для того, щоб робити кроки, спрямовані не тільки на оптимальне управління державою, а й на впровадження певних реформ, щоправда, не дуже радикальних. Причиною цьому є той факт, що при радикальних реформах відбувається, як мінімум, короткострокова втрата рейтингу, незалежно від результату реформ. І такі зрушення у підтримці та популярності можуть призвести до послаблення, а то і до втрати влади, незважаючи на позитивність самих реформ. Проте ця позитивність з'ясовується вже пізніше, коли влада втрачена. І не факт, що наступна влада не згорне корисні, але непопулярні реформи. Для радикальних реформ потрібна спеціальна підготовка, щоб запастися більш достатньою міцністю.
ЧЕТВЕРТИЙ РІВЕНЬ — 50% рівня підтримки і вище. Образно висловлюючись, це — «політичний джек-пот». Наприклад, перші сто днів нової влади або переможні дії в якій-небудь війні і т.п. За такої підтримки влада може робити абсолютно будь-які радикальні і непопулярні реформи, проводити всілякі зміни у державі, не сильно турбуючись про те, що це може призвести до втрати влади. У такі моменти іноді доцільно робити позачергові вибори, щоб продовжити час перебування при владі, тому що в результаті виборів в такому випадку можна отримати більше 75% голосів, як мінімум.
Ще раз звертаємо увагу, що ці відсоткові співвідношення — не результати під час голосування на виборах або соцопитувань. РЕАЛЬНА підтримка суспільства майже завжди відрізняється від них. Реальну підтримку народу, як правило, всі уряди знають, але намагаються її не афішувати. Замість цього демонструють, або результати різних соціологічних досліджень, або ж результати виборів. Звичайні громадяни, як правило, не знають про рівень реальної підтримки влади народом, однак і сам уряд, і його політичні вороги, і розвідслужби іноземних держав про це поінформовані, і на ці показники орієнтуються при плануванні своїх дій.
Розібравшись із природою влади і тим, на чому вона тримається (на підтримці народу), тепер логічним буде розібратися з тим, як досягти зростання цієї самої реальної підтримки. Здавалося б, тут все дуже просто. Щоб отримати підтримку народу, потрібно просто грамотно використовувати різні піар-технології і методи. Вкласти великі кошти в політичну рекламу через ЗМІ і справа зроблена. Що, власне, і намагаються робити всі політичні сили перед виборами. Намагаються робити скрізь і завжди, але, як показує практика — це дає результат у межах до 15% реальної підтримки, а потрібно — 25%. Іншими словами, звичайними піартехнологіями досягти рівня вище, ніж потрібно просто для утримання влади, не вдається. Чому? Відповідь криється у природі суспільства. Зазвичай воно складається з приблизно 30% люмпену, який легко спокушається рекламою та популістськими гаслами та 70% середнього класу, якому потрібно щось більше, а саме — реальний план змін, який можна зрозуміти. Таким чином, отримати всю повноту влади лише за допомогою піар-технологій (тобто грошей) неможливо.
Питання щодо ідеології та відповіді на них організації «Поступ»
Питання: Середньому класу потрібно щось більше, ніж гасла, жадають "реальний план". Але ж в кожної партії є програма. І там описані плани. Це законом, навіть, передбачено. А чим відрізняється "реальний план" від "нереального плану"?
ВІДПОВІДЬ: Хтось вважає, що самий реальний план - це привести до влади "чесних" і "порядних". І щиро вірить в такий план. А хтось знає, що за всю історію людства у жодного народу не було ніколи ані чесних, ані порядних правителів. Бо ці оцінки суб'єктивні. І залежать від того, хто оцінює. І це ніяк не корелює із ефективністю влади. І тут виникає питання як оцінити реальність плану дій?
Наприклад, ми можемо припустити такі критерії оцінки реальності плану:
- віра, бажання, можливість (витрати енергії як своєї так і фінансової);
- особисті можливості організатора;
- у реального плану є реальні параметри оцінки, конкретні результати досягнень;
- в реальному плані є не тільки гасла, але й шляхи та методи реалізації, а також визначені терміни.
І з цього виходить, що оцінка реальності плану залежить від того, хто оцінює. Якщо дурень, то для нього політ на Сонце може бути реальністю або, навпаки, наприклад, пересадка серця не буде реальністю. Це значить, що оцінити план щодо його реальності не всі будуть здатні. Тут і є проблема. Бо для оцінки реальності саме нашого плану необхідні хоч невеликі базові знання історії, соціальної психології та економіки. Якщо цих знань не буде, то людина може лише ВІРИТИ в реальність плану, але ж ніяк не розуміти цю реальність.
Є ще один висновок по цьому епізоду. Якщо людина задає риторичне питання на кшталт: "Хто вам дасть в руки владу?" або каже, що без грошей отримати владу неможливо, то це означає, що ця людина поки не зрозуміла сутність природи влади. Їй рекомендується ще раз ознайомитись із третім розділом Доктрини. Дуже уважно. І якщо знову буде повторювати дурню про "ніхто не дасть владу", то це буде означати, що людині необхідно підняти рівень своїх знань в сфері соціальної психології та історії. Зазвичай такі люди не звикли читати книжки. Тому можна дивитись документальні фільми. Це гірше, ніж читати, але краще, ніж залишатись темною людиною. Без певного рівня розвитку, природу влади зрозуміти важко чи взагалі неможливо.
Питання: На жаль, дуже велика частина сприйме негативно пораду "піди почитай ще раз". Тому було б не погано мати просту відповідь на запитання «Хто вам дасть взяти владу?»
ВІДПОВІДЬ 1: На жаль, це так. Якщо рівня розвитку недостатньо, то зрозуміти ці речи людина не здатна. Саме тому Гюстав Лебон в фундаментальній праці "Психологія мас" і казав, що звичайний піпл може сприймати ідеологію лише як віру. Зрозуміти не може, але повірити так. Саме тому пропаганда і оперує емоціями, а не здоровим глуздом. Проте, інша справа, коли ми кажемо про формування КОМАНДИ, чим зараз ми і займаємось. В команді мають бути люди із достатнім рівнем розвитку, щоб зрозуміти (а не просто вірити) наш шлях. І тут ми маємо докладати зусилля, щоб всі члени команди подолали певний бар'єр знань!