
Як тільки українці впритул підійшли до розуміння недоліків демократичної форми правління державою, впровадженою в Україні і багатьох країнах світу, нам почали навіювати новий міф про народовладдя. Мовляв, все чого не вистачає нашій державі, то це прямого народовладдя, за яким основні рішення щодо управління правами суспільства й держави схвалюються безпосередньо всіма громадянами на референдумах або зборах. На цій платформі політичні сили почали будувати свої нові гасла.
Опозиція дорікає діючу владу у невиконанні своїх обіцянок, а влада нагадує, що планує ввести народовладдя шляхом прийняття Закону України «Про всеукраїнський референдум».
З усього цього слід усвідомити, що само по собі народовладдя - це синонім слова демократія. І так само, як демократія, народовладдя має ряд недоліків, один з яких такий, що результати виборів і референдумів залежать від освітнього, морального і культурного рівня виборців.
З давніх-давен відомо, що державою повинні управляти громадяни з високим рівнем свідомості. У двадцять першому тексті восьмої глави давньо-ведичного переказу «Ману-Самхіта», де описані настанови для людства, зазначено: «Країна, в якій шудра управляє вищими законами, дхармою, і вершить суд, гине, як корова гине в болоті». Під шудрами розуміється найнижча каста людей, яка може виконувати лише механічну роботу і не має розуміння в державних справах. Це оті самі наші виборці, які легко обдурюються, не можуть складати причинно-наслідкові зв’язки і схильні продавати свій голос за скороминучу вигоду. Зробивши свідомо чи не свідомо свій вибір не на користь держави, такі виборці не несуть ніякої відповідальності. Ми, навіть, не знаємо їх, бо вибори у нас таємні.
Якщо поставити за мету створення великої України, країни для її мешканців, а не для олігархів, то нам потрібно міняти устрій держави на Громадянську республіка. Громадянська республіка дає нам змогу усунути основні недоліки демократії та народовладдя шляхом таких змін: вибори депутатів скасовуються, замість цього впроваджується механізм делегування. На кожного громадянина, окрім наданого статтею 5 Конституції України права на управління державою, покладається обов’язок особисто приймати участь в управлінні державою або делегувати своє право іншому більш освіченому і цілеспрямованому. При цьому передане право на управління може бути відкликане в будь-який момент часу. Сам процес делегування здійснюється постійно і не є таємним. Списки делегатів і громадян, які делегували своє право на управління, є відкриті й доступні всім для перегляду. Повноваження делегата не мають терміну дії. Якщо довіра до делегата не втрачена, надані громадянами повноваження на управління не відкликані, то делегат продовжує свою роботу. І важливо, що громадяни країни, які не виконують свій обов’язок - брати участь в управлінні державою, позбавляються такого права і втрачають статус громадянина. Таким чином влада передається лише свідомим громадянам і буде зосереджуватися в їхніх руках через систему Громадянських рад із найвищим органом - Верховною Громадянською Радою. При цьому ніякого поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову не відбувається. І, навіть, суд втрачає свою незалежність від громадянського контролю.
Не народовладдя, а Громадянська республіка скидає з населення країни рабські кайдани, створюючи умови для розвитку всіх без винятку сфер життя за принципом справедливості.