Кожна людина в середньому за рік створює 350 кг сміття. Помножити на тридцять мільйонів, або скільки нас там є, вилітає загрозлива цифра, - більше десяти мільярдів кілограм сміття. Плюс відходи виробництва. Приблизно п’ять відсотків відходів, відсортовується та переробляється, як вторинна сировина. Все решта потрапляє на сміттєзвалища!
Сумна картина, навіть, дуже. З таким ставленням Україна швидкими темпами перетворюється на велику помийку!
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 р. №820-р прийнято Національну стратегію управління відходами.
Метою Стратегії є впровадження системного підходу до поводження з відходами на державному та регіональному рівні, зменшення обсягів утворення відходів та збільшення обсягу їх переробки та повторного використання. Документ в цілому потрібний і важливий. Проте після його прийняття за два з половиною роки мало що змінилось.
Україна продовжує збільшувати кількість сміття на полігонах, засмічувати свою землю.
Не хочеться вірити, що робота над виконанням Стратегії завершилася після її прийняття.
Дуже шкода, що такий прогресивний і важливий документ показав такий слабкий рівень виконання. Вочевидь, що без нової відповідної законодавчої бази в сфері управління відходами, цей документ так і залишиться лише на папері. Всі спроби прийняти нові профільні закони наразі залишились без результатів, а внесена поправка в Закон «Про відходи» щодо заборони вивозити на сміттєполігони несортоване сміття на практиці явно не працює.
Мало того, з моменту прийняття Стратегії ситуація сильно погіршилась. Європейські сусіди почали масово завозити в Україну свої відходи, як вторинну сировину, що поставило всю діяльність українських комунальних і комерційних підприємств у вкрай невигідні умови. Справа в тому, що в Європі діє інша модель поводження з відходами. Збір та утилізація відходів компенсується за рахунок спеціальних екологічних фондів, що наповнюються за рахунок виробників, і тому їм вигідно продати в Україну свою вторинну сировину. А ми опинились в неконкурентних умовах. Є великі ризики перетворитись на європейський смітник. До речі, в розвинутих європейських державах давно відмовились від захоронення відходів на полігонах.
Який вихід в цій ситуації?
В першу чергу питання поводження з відходами потребує чіткого та відповідального ставлення зі сторони держави. Має бути розроблена та запроваджена єдина модель поводження з відходами на теренах України, з однозначно виробленими рішеннями та механізмами їх реалізації: як сортувати, хто платить, хто відповідальний, як розподіляються кошти за надані послуги, тощо. Після того мають бути підготовлені і прийняті нові закони. Потрібно припинити ввезення відходів в Україну, натомість всіляко розвивати роздільний збір відходів. Виховання правильного поводження з відходами має починатись з дитячого садочку, а інформаційна кампанія пропаганди чистоти та нової моделі поводження з відходами носити постійний, системний характер на рівні державного забезпечення.
Ресурси нашої землі обмежені, час також. Ми маємо швидко сформувати якісно інше ставлення, стати господарями, відповідальними громадянами і разом навести порядок.
Настає час Громадянської Республіки!