Про касові апарати для бариг

Навіщо думати про бариг? Все вірно, нехай платять податки. Нічого страшного з ними не станеться, якщо будуть запроваджені касові апарати. Держава має контролювати цих ФОПників. Ось приблизно такі думки іноді можна почути від окремих громадян щодо малих підприємців. Це почути. Але так думають набагато більше громадян, ніж ми можемо подумати.

І можна сказати, що такі слова не зовсім безпідставні. Наприклад, взяти наш поступівський досвід. За майже 20 років роботи громадянської організації «Поступ» ми перезнайомились із великою кількістю людей. З різних верств населення. В тому числі і з підприємцями. Що каже наш досвід спілкування із підприємцями? На жаль, нічого позитивного щодо самих таких підприємців. Як малих, так і не зовсім малих. В своїй більшості, з ким ми мали справу, а мали справу, повторюю, із багатьма, всі ці підприємці займають позицію «моя хата скраю», коли ти їм кажеш, що кожен громадянин має виконувати свій громадянській обов’язок. Тобто приймати участь в державотворенні. Приймати участь в громадянських рухах, які прямують до побудови Великої України. Такі підприємці зазвичай кажуть, що їм нема коли. Вони сильно зайняті своїми справами. Що вони нікому і нічого не винні. Іноді кажуть, що їм треба виживати, а не політикою займатись. А особливо цинічні додають, що вони сплачують податки і все. Край. Після цього держава має для них щось там зробити. Зрозуміло, що не всі підприємці такі соціальні дрони. Але, на жаль, таких більшість. Більшість! Це наш власний досвід. Може хтось скаже, що ми не з тими спілкувались і не там шукали? Якщо такий знайдеться, то нехай спочатку сам скаже, що він, як громадянин, робить задля України. А потім покаже пальцем на тих підприємців, які позитивно відрізняються. Ми зразу ввійдемо з ними в контакт і спробуємо налагодити спільну роботу.

Так, в самій організації «Поступ» є підприємці. Але їх відносно небагато. І, на жаль, майже всі вони більш пасивні в організації, ніж інші члени організації. Тобто висновок простий – термін «барига» до підприємців народ приліпив не на пустому місці. Підприємці часто самі дають для цього привід. Виходить, що все правильно. І введення касових апаратів, і посилення податкового тиску, і збільшення державного контролю щодо ФОПів реально доцільні?

Ні. Висновок невірний.

Ми зараз не будемо вдаватись в дискусії про те, хто більший патріот, підприємець чи не підприємець. Не будемо тут розводити соплі щодо того, що вони також люди і їм також потрібно жити. Чи ще щось подібне.

Але ми маємо всі усвідомити деякі прості речі.

В будь-якій розвинутій економіці малий та середній бізнес дає не менше 65-75% від всього валового національного продукту країни. Це в розвинутих країнах. Таких як США, Німеччина, Японія та ін. Зрозуміло, що і в Китаї так само. Тобто чим більше питома вага малого те середнього бізнесу – тим більше розвинута економіка. Це факт, але про який не всі знають. І, відповідно, саме малий та середній бізнес дає в будь-якій розвинутій економіці більшу частину податків. В Україні цей показник жоден уряд не рахував. Є оціночні показники експертів, які кажуть, що в Україні це рівень біля 40-65%. Також необхідно звернути увагу, що виведенням грошей в офшори чи оптимізацією сплати податків займається саме великий капітал. І майже ніколи малий та середній бізнес. Так, малий та середній бізнес може бути в тіні і взагалі не платити ніяких податків. Але це відбувається тільки за однієї умови. Якщо бути в тіні вигідніше, ніж працювати по-білому. Якщо уряд хоче, щоб країна розвивалась, то першим чином він має дати свободу підприємництву. Зробити так, щоб ввійти в бізнес було б дуже легко. Щоб вийти з нього було ще легше. Щоб підприємець думав лише про свою справу, а не про те, як, де і коли треба податки сплатити. Щоб не думати постійно, а чи не прогавив він якусь податкову звітність. Підприємець не має читати податкові опуси чи постійно розбиратись у всіляких хитрозроблених податкових комп’ютерних програмах. Не має стояти в чергах в податкових. Він взагалі там не має бути. Ані фізично, ані дистанційно онлайн! Не має бути також і ніяких касових апаратів для мікробізнесу чи малого бізнесу. Ніяких! Так має бути. Наприклад, можна знову запровадити підприємницький патент. Патент, який дає йому право займатись бізнесом. Сплата за патент і є сплатою податків. І все, більше ніякої звітності. Можна і інші методи, якщо не патенти, запроваджувати з метою абсолютної лібералізації малого бізнесу. Головне те, що уряд це зрозумів і рухався в цьому напрямку.

Якщо ми хочемо, щоб країна розвивалась, то маємо сповідувати саме такий принцип по відношенню до малого та середнього бізнесу. Бариги вони чи не бариги, це не має значення. Вони є локомотивом економіки. Хоч і працюють вони, дійсно, не задля розвитку країни, а для самозбагачення.

Це як бджоли. Бджоли роблять мед не для того, щоб ми його в них потім забирали. А для себе. Можна сказати, що бджоли теж бариги по відношенню до нас. Але законопатьте вулики і поставте їх в задимленому місці - і все. Вони подохнуть, а ви залишитесь без меду.

А щодо бариг, то, на щастя, ми поступово бачимо тенденцію, коли підприємці починають розуміти, що Україна сама собою сильною не стане. Над цим треба працювати. Все більше підприємців після подій 2014 року починають це усвідомлювати. Також рік царювання народного й дотепного Президента Зеленського, який проводить політику знищення малого та середнього бізнесу, також спонукає до відповідних висновків.

Свобода малого підприємництва потрібна в першу чергу не самим підприємцям, бо вони можуть і в тіні працювати. А в першу чергу тим, хто живе за державний рахунок, за рахунок бюджету. Бо бюджет цей наповнюють саме ці «бариги». Це прості речі, але, як бачимо, навіть, і Президент Зеленський цього не розуміє або робить вигляд, що не розуміє, не кажучи вже про пересічних громадян.