Чи правда, що у нас в Україні «Народ є єдиним джерелом влади»? Неправда! Активність виборців на більшості виборів не перевищує 40-50%. І перемагає з кандидатів той, хто просто набирає відносно більшу кількість голосів, ніж інші кандидати. У підсумку ми отримуємо факт, що у відносному вимірі перемагає той депутат, хто набере більше голосів, але якщо дивитися на всіх громадян, то такий кандидат буде представляти інтереси меншості. Практика всіх виборів показує, що досить набрати 20-30% голосів від загальної кількості виборців, щоб виграти вибори. Питання: а хто представляє інтереси 80-70% виборців? Ніхто. Це означає, що четверо громадян з п'яти не мають взагалі ніяких своїх представників у владі, ніде!
Але якщо глянути глибше, то навіть ті депутати, яких вибрали — не представляють інтереси виборців. Вони є представниками своїх спонсорів та партійних груп, що й допомогли їм (фінансово та організаційно) стати депутатами. Отже, маємо простий висновок: при демократії виборці не мали, не мають і ніколи не матимуть своїх представників у радах, якщо не змінити систему влади.
Приводом для створення цього матеріалу стало постійне згадування в мережі інтернет, новинах, а, пізніше, і в відеозверненнях одного з кандидатів в Президенти, який вийшов до другого туру, інформації щодо вибору 30 відсотків українців на недавніх виборах.
"Поступ" неодноразово заявляв і, більше того, зазначив в доктрині «Громадянська республіка» про один з головних недоліків демократичної системи. Цей недолік слугує підставою для маніпуляцій у висвітленні результатів будь-яких виборів. Це — визначення, що при демократії рішення приймається більшістю голосів. В наведених діаграмах кожен може побачити нікчемність цього твердження на прикладі звичайних виборів.
У зв'язку з тим, що ніколи явка на вибори не буває 100%, та з тим, що люди ніколи не голосують однозначно лише на користь одного чи іншого кандидата — результат ніколи не може бути математично таким, як заявлено — «більшість обирає».
Приклад останнього голосування показав нам, що реальна більшість людей не голосувала за жодного з кандидатів. І цифри, які фігурують, — не відповідають реальному стану справ.
54% виборців, що проголосували (або 71% зареєстрованих виборців або 76% повнолітніх українців), не хочуть бачити жодного з цих двох кандидатів своїм Президентом.
Виключенням можна вважати Виборчий округ №32 в Дніпропетровській області, де Володимир Зеленський набрав 51,61%2 голосів (найкращий результат Петра Порошенка — 45,46%2 на окрузі №118 у Львівській області).
ТОМУ ЗВЕРТАЙТЕ УВАГУ. Коли вам кажуть про 30% українців, що проголосували за Зеленського — розумійте, що мова йде про 19% зареєстрованих виборців України, або про 16% повнолітнього населення України (відповідно, замість 16% Порошенка — 10% зареєстрованих виборців або 8% повнолітніх громадян).
Відсутність репрезентативності та маніпуляції масами на цій підставі — одна з найголовніших проблем демократії.
То що ж робити? Які варіанти?
Модель Громадянської республіки, що розробив «Поступ», передбачає делегування замість виборів. Делегування дає кілька плюсів для Громадянина під час участі в управлінні державою. Один з них — інтереси кожного громадянина, що передав свої повноваження делегату — будуть реально представлені.
Зараз, після виборів, є один переможець, який фактично є представником тих, хто за нього голосував.
При делегуванні не буде одного переможця виборів. Інтереси кожного, хто передав повноваження, будуть представлені Делегатом.
P.S. Аналіз результатів другого туру також буде.