Недосконалість системи управління державою, що обмежує розвиток громадянської політики, породжує аполітичність суспільства і завдає шкоди самій державі. Основними вогнищами недосконалості системи управління державою, що породжує аполітичність суспільства, є:
- Безкарність влади за допущення систематичних помилок в управлінні, порушення законності, принципів справедливості. Дивлячись на такий стан речей в державі, суспільство, не довіряючи політикам, віддаляється від самої політики, так як вважає її «брудною», на яку неможливо вплинути «нормальним» людям.
- Безвідповідальність влади і як наслідок — бездіяльність у створенні державної політики виховання і стимулювання соціально активних і відповідальних громадян.
- Політичне самозвеличення влади. Влада цинічно демонструє виключно свої права на управління державою, а не її громадян. Такі дії влади пригнічують бажання у суспільства займатися політикою і виховують у громадян замість активності — лінь (мовляв, нема чого займатися політикою, якщо за нас нею займається влада).
- Система виборів, яка працює за формулою: «гроші → виборча компанія → вибори → отримання мандата депутата → витягування грошей з прибутком», що обмежує можливість участі в управлінні державою матеріально небагатих, інтелектуально розвинених і політично активних громадян.
Отже. Аполітичність — це віддаленість суспільства, його громадян від участі в управлінні державою, яка пов'язана з небажанням займатися політикою або відсутністю (обмеженням) можливості участі в управлінні державою. Аполітичність більшості суспільства може призвести до узурпації влади або безконтрольності управління державою. Від аполітичності страждають, перш за все, права і свободи громадян, що згодом викликає невдоволення суспільства і його бажання зміни влади. Негатив таких явищ призводить до значного економічного ослаблення держави, влада якої приймає рішення про звернення до інших держав щодо фінансової та іншої допомоги. Якщо така допомога здійснюється (дивлячись в яких розмірах і на яких умовах), то у держави з'являється небезпека опинитися в певній залежності перед кредиторами. А у випадках нездатності погашення боргів, може взагалі потрапити під непряме або пряме зовнішнє управління держав або світових фінансових інституцій, тобто кредиторів.
Зовнішнє управління внутрішніми справами держави — це прямий вплив на політику, спрямовану на ослаблення або знищення державності з республіканськими принципами форми правління, де громадяни користуються особистими і політичними правами.
Аполітичність суспільства дуже вигідна владі, що складається з олігархів або тих, кого олігархи привели у владу. Низький рівень політичних знань і культури народу, усвідомлення більшістю суспільства своєї нездатності впливу на управління державою буквально підштовхує владу на її особисте збагачення. Основний процес збагачення відбувається за рахунок поборів з народу, у вигляді оподаткування, державних фінансових запозичень у світових кредиторів, які «розтягуються по кишенях», завдяки різним корупційним фінансовим схемам. Таким чином, олігархічна влада, не дивлячись на управління державою, сама не довіряючи їй, виводить все «своє нажите» за її межі — в офшори. В результаті, суспільство залишається вбогим наодинці з державними боргами.
Сьогодні Україна буквально захлинається від правління олігархічної влади. І основна причина аполітичності частини суспільства полягає не в тому, що всі її громадяни — українці самі по собі аполітичні. Головна причина — це свідома політична спрямованість існуючої олігархічної системи влади на відштовхування суспільства, його громадян від участі в управлінні державою. Тому, тільки нова система влади «Громадянська республіка», що прийде на зміну існуючої, здатна істотно знизити аполітичність суспільства, що дозволить його громадянам стати по- справжньому учасниками управління своєю державою.