Розділ V. Першочергові реформи

Загальне правило говорить про наступне. Якщо до влади приходить новий уряд і не має попереднього плану реформ та команди реформаторів у своєму складі, то такий уряд, швидше за все, буде провальним. Реформи повинні бути розроблені ще до приходу до влади. Команда реформаторів також повинна бути сформована заздалегідь. Уряд, що не має попередньо підготовленого плану та команди, приходить до влади для задоволення власних інтересів, а не інтересів країни.

Наведені нижче першочергові реформи НІЯК не стосуються Громадянської республіки. Вони мають бути впроваджені за будь-якої системі державного правління для виведення країни з кризи. Це означає, що після приходу до влади Громадянський уряд буде спочатку впроваджувати ці першочергові реформи, а не будувати Громадянську Республіку.

Ми плануємо три блоки головних першочергових реформ:

• реформа економіки;
• реформа правоохоронної системи;
• реформа армії.

Основні принципи економічної реформи

Ми вважаємо, що кінцевою метою реформ в економіці України має стати реальне підвищення рівня життя населення. Це вимірюється стабільним і випереджальним (у порівнянні з темпом зростання ВВП у розвинених країнах) зростанням ВВП. Завданням реформ має стати створення таких умов і передумов, за яких це стає можливим.

Економічна реформа має бути спрямована на встановлення Градієнтної економіки. Градієнтна економіка — це економічна платформа, згідно з якою чим вищий рівень підприємництва (капіталу) — тим більший контроль із боку держави. І навпаки — чим менший рівень підприємництва (капіталу) — тим менший контроль.

Отже, чітко окреслюються три кити на яких стоїть економічна реформа.

Кит перший. Лібералізація економіки (першочергові дії)

Ліквідація усіх перевіряючих та контролюючих органів. Залишаються лише ті, без яких не можна обійтися. Бізнесмен має займатися своєю справою, а не «відбиватися» від перевірок.

Проведення податкової реформи, яка має грунтуватися на таких принципах:

• Принцип простоти. Податкова система має бути настільки простою, щоб у ній зміг розібратися навіть випускник школи не більше ніж за годину. Прикладом такої простоти може слугувати пропозиція Всеукраїнської спілки вчених-економістів України щодо ліквідації всіх податків та впровадження єдиного податок на покупку 5%.
• Принцип стабільності. Будь-які зміни в податкове законодавство мають сприйматися, як надзвичайна ситуація. Найкращий податок — це старий податок, до якого всі звикли. Найгірший податок — це новий податок, який заважає справі, бо до нього ще не звикли.
• Принцип збалансованості. Загальне податкове навантаження по країні має наближатися до 30%.
• Принцип прозорості. Кожен громадянин повинен мати можливість легко дізнатися куди пішла кожна гривня особисто його податків.
• Принцип справедливості. Розмір податків має залежати від рівня статків Громадян. Чим вищі статки — тим більші податки.

Кит другий. Створення та реалізація єдиної національної маркетингової стратегії (середньострокова перспектива)

Необхідно обрати мінімальну кількість найбільш перспективних магістральних галузей економіки (в ідеалі одну). Вони мають стати її (економіки) локомотивом. Усі ресурси країни (політичні, людські, фінансові, духовні та культурні) мають бути спрямовані на те, щоб ці галузі (галузь) зайняли провідне місце у світовій економіці. Це автоматично призведе до розвитку практично всіх інших галузей економіки. Прикладом такої магістральної галузі може бути виробництво та переробка сільсько-господарської продукції, в якій Україна стане беззаперечним лідером. Тобто українські товари сільського господарства мають стати найякіснішими у світі. Експорт сільсько-господарсткої сировини, замість готових високоякісних та високотехнологічних продуктів, буде прирівняний до державної зради. Наприклад, за вивіз лісу — кримінальна відповідальність.

До середньострокової перспективи також відноситься й реалізація пенсійної реформи. Протягом 25-30 років Україні слід перейти на накопичувальну систему пенсійного забезпечення. Для цього пропонується ввести обов’язкові відрахування від доходів всіх категорій громадян у систему накопичувального пенсійного страхування. Частина коштів може зараховуватися підприємствами до корпоративних пенсійних фондів. З цією метою мають бути створені всі умови, за яких підприємствам робити це буде вигідно. Успішність пенсійної реформи напряму залежить від успішності розвитку економіки. При слабкій економіці високі пенсії неможливі. Державна пенсія ліквідується. Замість неї буде введено державне забезпечення старості для тих, хто працював на державній службі. Головне завдання держави — збереження пенсійних накопичень від інфляційних процесів.

Кит третій. Інституалізація власності

1. Будь-яка власність (матеріальні та нематеріальні активи) має легко оформлятися таким способом, щоб її легко можна було подарувати, продати, передати у спадщину, обміняти.
2. Має працювати високорозвинений фондовий ринок, де кожна людина повинна мати можливість вільно вкладати гроші в акціонерний капітал.
3. Має бути запроваджено дієвий та ефективний механізм швидкого відчуження будь-якої власності.

Реалізація цих позицій забезпечить великий обсяг внутрішніх інвестицій та унеможливить рейдерство.

Реформа правоохоронної системи

Ліквідація корупції

При реформуванні правоохоронної системи, в першу чергу необхідно вирішити проблему корупції. Ми виходимо з наступного принципу: якщо влада протягом шести місяців не ліквідує корупцію, то вона (влада), або не хоче цього робити, або не є владою.

Для досягнення мети — ліквідації корупції в Україні, необхідно як мінімум:

• 1. Політична воля влади, яка може, наприклад, бути реалізована через створення антикорупційного органу, що підпорядковуватиметься верховній владі, яка за нього і має відповідати. Якщо влада скаже, що антикорупційний орган погано працює, то вона є нікчемною і її слід прибрати.
• 2. Очищення влади від корупціонерів.
• 3. Відділення бізнесу від влади.
• 4. Підвищення мінімальної заробітної плати чиновникам до рівня не менше ніж в 2-3 рази вище, від середньої зарплати у країні. Одночасне дотримання жорсткого контролю відповідності доходів чиновників їх витратам. Їх невідповідність має вести до неминучого покарання. Сам факт невідповідності – це кримінальний злочин.
• 5. Максимальне спрощення системи отримання дозволів, погоджень та інших регуляторних функцій держави.
• 6. Застосування моральних чинників впливу.
• 7. Широке залучення громадськості до контролю.
• 8. Провокування хабарів та запровадження (при необхідності) комісійних за надання інформації про хабарників.

Саме реалізація зазначених позицій і становитиме суть перших кроків у боротьби з корупцією.

Без них подолати корупцію неможливо. Реалізувати ці позиції може тільки влада, яка буде мати саме бажання і волю навести порядок у країні.

Реформа судової системи

Одночасно з подоланням корупції головним вектором реформи судової системи повинна стати зміна акценту її роботи в бік справедливості. Ніякого від громадян незалежного суду не повинно бути. Судді «не на Місяці живуть». Вони стають суддями не для того, щоб формально забезпечувати виконання законів, а для того, щоб вершити справедливість, орієнтуючись на закони. Якщо виникає протиріччя між встановленням справедливості і законом, то перемагати має справедливість. Закон же, в цьому випадку, повинен оперативно змінюватися.

Так, реформа системи правосуддя має грунтуватися на таких принципах:

• Принцип справедливості. Рішення суду, що стосуються громадян, мають базуватися не просто на законі, а й, в першу чергу, на поняттях справедливості, що існують у суспільстві. Справедливість має базуватися на законі, а закон на справедливості.
• Принцип однакового застосування законодавства. Рішення суду маються відповідати усталеній судовій практиці. Кожен повинен мати реальну можливість спрогнозувати рішення суду за його справою, якщо аналогічна справа вже розглядалася.
• Принцип довіри. Суддями мають бути лише ті люди, яким довіряють, громадяни. Вирішальним повинна бути не юридична освіта, а довіра людей.

Реформа органів внутрішніх справ

Поліція має залежати, в першу чергу, від громадян. Добробут працівників поліції повинен бути прямо пов'язаним із тим, наскільки громадяни будуть задоволені їх роботою. В цьому напрямку доведеться «зламати хребет» «мєнтовсько-совдепівській системі», що складалася роками.

Єдиним принципом реформи органів внутрішніх справ має бути принцип захищеності. Кожен, хто знаходиться на території України, повинен відчувати безпеку та захист від будь-яких злочинних посягань. Саме відчуття захищеності має стати критерієм оцінки роботи поліції.

Фактично реформа поліції повинна призвести до того, що в ній (поліції) має бути два головних напрямки роботи. Перший — це охорона порядку, тобто недопущення здійснення злочинів, або швидке реагування на них. Другий — розслідування вже вчинених злочинів, щоб забезпечити невідворотність покарання. Саме невідворотність покарання є головною умовою запобігання злочинів. Прикладами реформування органів внутрішніх справ можуть бути країни, в яких ці органи працюють ефективно: Німеччина, Ізраїль, США, тощо.

Реформа армії

Кожен громадянин має бути готовий обороняти свою країну. У випадку агресії вся країна стає армією, вся територія країни стає «театром» бойових дій чи партизанської боротьби. Але до агресії слід готуватися постійно. Історична мудрість каже: “Хочеш жити в мирі — готуйся до війни”. Якщо ми завжди будемо до неї готові, то її ніколи не буде. Це означає, що військова підготовка повинна проводитися завжди і всі в ній мають брати участь незалежно від соціального статусу чи посади. Президент, Прем’єр-міністр, Голова Верховної Ради та інші — теж не виняток. Усі вони мають проходити навчання разом зі звичайними Громадянами. Справа захисту Вітчизни — це справа ВСІХ Громадян. Ті, хто з різних причин, не можуть тримати зброю в руках, теж повинні бути захисниками. Адже будь-яка перемога здобувається не на фронті, а в тилу. Мілітаризоване суспільство неможливо перемогти. Мілітаризація суспільства і є головним вектором реформи армії. Це вимушений захід, який обумовлений агресивними діями нашого сусіда.

Ми маємо відновити традицію, де кожен Громадянин — захисник. Проти такої України жоден ворог не матиме шансів на перемогу. Для цього в країні повинно бути створене професійне військо та система загальної військової підготовки.

Професійне військо має бути високотехнологічним і ситуативно брати участь у миротворчих операціях у всьому світі за міжнародними та двосторонніми угодами держави. Служба в такому війську буде привілеєм та кращою школою національної еліти. Проте, у випадку агресії військо має легко «розгоратися» і ВЕСЬ народ повинен ставати армією. Громадяни готуються діяти, як у складі регулярних військ, так і до партизанської боротьби та диверсійних дій на території ворога.

Ці принципи військової організації взяті з прикладів військ Сінгапуру, Швейцарії, Ізраїлю. Вони необхідні в тих випадках, коли по сусідству знаходяться сильні та агресивні сусіди. Ці принципи довели свою ефективність на практиці.

Перехід до Громадянської Республіки (програма-максимум)

Для проведення першочергових реформ у руках у Громадянської сили має бути вся повнота влади. Це означає, що в неї повинна бути абсолютна підтримка народу, а також повний контроль над всією вертикаллю влади.

Залежно від того, як будуть реалізовуватися основні базові реформи, будуть дозрівати умови для еволюційного перетворення України з демократичної республіки в громадянську республіку. Поступово впроваджуватимуться різні елементи нової системи організації влади.

Але побудовою Громадянської республіки справа не може закінчуватися. Хоча б з тієї причини, що Громадянська республіка — це все-таки інструмент формування прогресивного уряду. Інструмент формування нової, відповідальної політичної еліти. Тут на порядку денному буде порушуватися питання про курс нової Громадянської республіки, а саме: куди вона буде рухатися, яке місце в єдиній геополітичній системі світу буде займати.