Існують різні шляхи приходу до влади: спадкування (як при монархії), конституційний шлях (вибори), військовий переворот, силове захоплення влади (не військовими), інтервенція іноземної держави. Ці технології різні, але у них всіх є одна спільна складова успіху. Вони можливі тільки в разі, якщо досягнута одна з обов'язкових умов — підтримка народу. Тобто, для того, щоб прийти до влади потрібно заручитися підтримкою населення.
Для цього потрібно зрозуміти суть природи влади. Природа влади полягає в тому, що вона завжди базується на людях, на їх підтримці, на підтримці народу. Тому сама сила влади безпосередньо залежить від ступеня підтримки її народом. Якщо народ підтримує якусь силу, то ніщо не зможе утримати цю силу від приходу до влади. Крім того, не має значення, яким саме конкретним способом буде здійснено такий перехід: палацовим переворотом, виборами, майданом, військовим переворотом чи іноземною інтервенцією. І навпаки, якщо влада втрачає підтримку народу, тоді таку владу дуже швидко змітають.
Якщо підтримку народу окреслити у відсотковому співвідношенні, можна умовно виділити кілька ступенів. Це цифри оцінювальні та практичні. Взяті зі світової історії, вони можуть трохи змінюватись у різних конкретних випадках, але порядок їх скрізь і у всіх країнах однаковий. Тут потрібно звернути увагу на те, що підтримка народу і результат на виборах — це не одне і те ж. Результати можуть підтасовувати, але реальну підтримку народу сфальсифікувати не можна. Можна маніпулювати результатами виборів, щоб піднімати або опускати результати голосування. Проте на реальну підтримку народу це не впливає. Від фальсифікації виборів реальна підтримка народу не змінюється. Мова йде про фактичну, реальну підтримку народом тієї чи іншої політичної сили. Як правило, жодна країна світу не оприлюднює справжні дані щодо реальної підтримки. Але вони завжди відомі уряду, опозиції, їх можуть знати іноземні держави через свою розвідку. Народ же їх не знає ніколи.
Перший рівень. Підтримка народом влади на рівні від 10% і менше. За такого рівня підтримки відбувається неминуча втрата влади. Лише екстрені та швидкі заходи можуть врятувати ситуацію. Дуже часто у вигляді таких екстрених заходів використовують розв'язування війни. Але якщо нічого не робити, то влада втрачається дуже швидко. Технологічно це може бути реалізовано як палацовим переворотом, так і законними виборами, а може і силовим варіантом або ж іноземною інтервенцією.
Другий рівень. Від 10% до 25% підтримки. Такий рівень підтримки народу вже дозволяє перебувати при владі. Але при цьому будь-які дії щодо розвитку держави практично неможливі, оскільки всі зусилля і дії уряду спрямовані на утримання своїх посад. І будь-які «непопулярні» дії можуть відразу привести до падіння рівня підтримки нижче 10%, що призведе до втрати влади. При такому рівні підтримки уряд діє «по накатаній». Він утримується завдяки бюрократичному апарату, діям чиновників і репресивного апарату. Головне завдання влади в цьому випадку — постійно боротися за “трон”, за те, щоб його не втратити. Тобто перед такою владою завжди висить примара падіння підтримки до 10%, що призводить до її втрати. Тут вже не до реформ, бо потрібно думати про порятунок власної «владної шкурки». Саме таку історію ми спостерігаємо в Україні протягом усього часу її незалежності.
Третій рівень підтримки народом влади -25% -50%. Це «крейсерська швидкість» влади. Це нормальна підтримка народу для нормальної влади. Достатня популярність і кредит довіри для того, щоб робити кроки, спрямовані не тільки на оптимальне управління державою, а й на впровадження певних реформ, щоправда, не дуже радикальних. Причиною цьому є той факт, що при радикальних реформах відбувається, як мінімум, короткострокова втрата рейтингу, незалежно від результату реформ. І такі зрушення у підтримці та популярності можуть призвести до послаблення, а то і до втрати влади, незважаючи на позитивність самих реформ. Проте ця позитивність з'ясовується вже пізніше, коли влада втрачена. І не факт, що наступна влада не згорне корисні, але непопулярні реформи. Для радикальних реформ потрібна спеціальна підготовка, щоб запастися більш достатньою міцністю.
Четвертий рівень — 50% рівня підтримки і вище. Образно висловлюючись, це — «політичний джек-пот». Наприклад, перші сто днів нової влади або переможні дії в який-небудь війні і т.п. За такої підтримки влада може робити абсолютно будь-які радикальні і непопулярні реформи, проводити всілякі зміни у державі, не сильно турбуючись про те, що це може призвести до втрати влади. У такі моменти іноді доцільно робити позачергові вибори, щоб продовжити час перебування при владі, тому що в результаті виборів в такому випадку можна отримати більше 75% голосів, як мінімум.
Ще раз звертаємо увагу, що ці відсоткові співвідношення — не результати під час голосування на виборах або соцопитувань. РЕАЛЬНА підтримка суспільства майже завжди відрізняється від них. Реальну підтримку народу, як правило, всі уряди знають, але намагаються її не афішувати. Замість цього демонструють, або результати різних соціологічних досліджень, або ж результати виборів. Звичайні громадяни, як правило, не знають про рівень реальної підтримки влади народом, однак і сам уряд, і його політичні вороги, і розвідслужби іноземних держав про це поінформовані, і на ці показники орієнтуються при плануванні своїх дій.
Розібравшись із природою влади і тим, на чому вона тримається (на підтримці народу), тепер логічним буде розібратися з тим, як досягти зростання цієї самої реальної підтримки. Здавалося б, тут все дуже просто. Щоб отримати підтримку народу потрібно просто грамотно використовувати різні піар-технології і методи. Вкласти великі кошти в політичну рекламу через ЗМІ і справа зроблена. Що, власне, і намагаються робити всі політичні сили перед виборами. Намагаються робити скрізь і завжди, але, як показує практика — це дає результат у межах до 15% реальної підтримки, а потрібно — 25%. Іншими словами, звичайними піар-технологіями досягти рівня вище, ніж потрібно просто для утримання влади, не вдається. Чому? Відповідь криється у природі суспілсьтва. Зазвичай воно складається з, приблизно, 30% люмпену, який легко спокушається рекламою та популістськими гаслами та 70% середнього класу, якому потрібно щось більше, а саме — реальний план змін, який можна зрозуміти. Таким чином, отримати всю повноту влади лише за допомогою піар-технологій (тобто грошей) неможливо.
Як забезпечити підтримку середнього класу?
Відповідь тут полягає в тому, що громадяни підтримують не просто якусь політичну силу, а в її особі ту систему, в якій вони хочуть жити. Якщо країна котиться до краху, то підтримку народу на необхідному рівні може отримати тільки та сила, яка буде представляти НОВУ СИСТЕМУ влади, нову систему організації суспільства. Тобто, середній класс підтримує не нові обличчя, про які нам часто кажуть з екранів телевізора, а принципово нові відносини в суспільстві, — тобто нову систему влади. Якщо цього нема, то середній клас залишається пасивним. Однак, навіть і в цьому випадку проста презентація нової системи влади сама по собі не забезпечує автоматичне зростання рівня підтримки народу. Як бути?
Необхідного результату можна досягти шляхом ВПРОВАДЖЕННЯ ІДЕЇ, впровадження в свідомість народу нової системи організації суспільства, нової системи влади. Тобто, потрібно домогтися підтримки ідеї більшістю населення країни. А як домогтися впровадження в маси нової ідеології і чи можна виміряти ступінь такого «впровадження»? Можна домогтися і можна виміряти. Соціальна психологія говорить, що якщо ідея оволодіє активною частиною населення в кількості від 3% до 6% всього населення, то дуже швидко ідеєю буде захоплено все суспільство. І не знайдеться сили, здатної бути перешкодою для реалізації такої ідеї.
Як впровадити нову громадянську ідею в маси до рівня від 3% до 6% її прийняття? Тут вже все просто. Шляхом звичайної агітації і пропаганди. В умовах України досить буде, щоб від 1 до 2 млн. населення розібралися в суті Громадянської ідеології та почали її підтримувати. І не обов'язково, щоб вони безпосередньо брали участь у справі встановлення нового громадського порядку. Досить буде того, щоб вони були просто соціально активними громадянами. Це буде свого роду «ідеологічною закваскою», яка призведе до того, що дуже швидко, в межах від 3 до 10 років все суспільство буде заражене новою ідеєю. І якщо буде в цей час діяти організація, яка йтиме в бік встановлення нового громадського порядку, — така зможе стати лідером нації та отримати всю повноту влади. Вона стане точкою кристалізації навколо себе тих, хто на практиці змінить країну. Зараз такою організацією є громадянська організація «Поступ», а нова ідея — Громадянська республіка.
Отримуємо остаточний висновок: технологія приходу до влади і зміна системи влади — це постійна і все наростаюча агітація і пропаганда. Шляхом постійного збільшення розсилки газети «Громадянська республіка», поширення принципів Громадянської республіки через соціальні мережі, розповсюдження спеціальних відематеріалів, використання інших інструментів пропаганди домогтися того, щоб цю ідеологію усвідомили не менше 1-2 млн. Громадян України. І це є досяжним завданням.
Іншими словами, єдиний шанс перемогти — це втілити ідею в маси.