Вхід
Контакти
Мапа сайту
Телефон:
067 732 6195

РЕСПУБЛІКА МАХНО

Зображення користувача Володимир Антонюк.

Цікавим феноменом в новітній український історії була "махновщина", яка нерозривно пов'язана з її незмінним лідером, - Нестором Івановичем Махно. Про цей народний рух, який нагадує традиції Війська запорозького, написано багато матеріалів, створено міфів, навішано ярликів, які протирічать одні одному.

Нас цікавить досвід влаштування громадянського ладу, в якому присутні елементи Громадянської республіки. Історія державних формувань махновців бере свій початок з серпня 1917р., коли в. Гуляйпільській волості була створена своя "мікродержава", яка проіснувала півроку, до приходу австро-німецьких військ. В цій "державі" головним органом влади була "Вільна рада" на чолі з Нестором Махно.

Ще до жовтневого більшовицького перевороту було вирішено "найболючіше" для більшості громадян аграрне питання, шляхом конфіскації землі у поміщиків і німецьких колоністів. З осені 1918р. державне будівництво в Гуляйпільській волості і прилеглих територіях продовжилося. Відбувся з'їзд повстанців і селян "вільного району", на якому були присутні 40 делегатів від підконтрольних територій Махно та військових частин. З'їзд підтримав ініціативу махновців по створенню "вільних рад" в кожному населеному пункті , яка б діяла без тиску з боку партій або військових.

До відома цих рад також надавався контроль за перерозподілом землі та іншого майна між селянами, для культурного розвитку при радах створювалися відділи в справах освіти і культури. Призначення в місцеві органи влади та в військах відбувалися лише на засадах виборності і прозорості, що відповідало владним традиціям запорізьких козаків. Судова влада була переважно в руках військових, хоча в подальшому розвитку Південноукраїнської трудової федерації правоохоронна функція покладалася на саме населення, яке було озброєним і вільним в обранні форм вищезгаданої функції.

Історія показує, що на нашій землі ніколи не приживалася демократія. З давніх-давен на території сучасної України найпоширенішим і масовим способом прийняття рішення було Віче. Монархія була. Була ПАРТОкратія. Але демократії не було. Ніколи не було на нашій території демократії, крім як за всі роки незалежності. Сама історія довела, що демократична форма правління для слов'янських держав, в загальному, і для України, зокрема, НЕ ПІДХОДИТЬ!

Демократичну форму правління, яку нам так наполегливо намагаються прищепити, потрібно ліквідувати! Потрібно її замінити на іншу систему влади! Таку, яка буде відповідати духу і історичним традиціям нашого народу, а саме — Громадянську республіку.

Володимир Антонюк,
член ГО «Поступ»