Вхід
Контакти
Мапа сайту
Телефон:
044 360 1795

Еволюція. Від первіснообщинного ладу до Громадянської республіки

Зображення користувача chernysh.

Теорія еволюції проголошує, що предком людини є мавпа. Завдяки своєму розуму перші люди заволоділи світом і питання пануючого у природі виду було знято з порядку денного історії та біології. Спочатку люди об’єднувалися в зграї, де лідером ставав найсильніший. Однак з плином часу суспільна організація ставала все складнішою. З появою пізніх племен розпочався класовий розподіл, а лідерство найсильнішого змінилося дуалізмом влади світської, в особі вождя, та духовної — шамана.

Наступною віхою в історії соціальної організації людства став рабовласницький лад, де відбувся класовий розділ і принципово новий розподіл праці у суспільстві. Рабовласник міг собі дозволити не працювати фізично, а займатися наукою чи управлінським мистецтвом, прямою чи опосередкованою метою яких було збільшення ефективності праці рабів. Це був серйозний крок, що приніс велику користь людству, але з часом цього стало недостатньо і наступним кроком стало впровадження феодалізму, що ввів таке поняття, як “кріпацтво”. На відміну від раба, кріпак мав виділений феодалом шматок землі, на якому мав змогу займатися сільським господарством і, таким чином, годувати свою родину. Однак платою за цей виділ був обов'язок працювати на землях свого феодала безкоштовно(панщина) і сплачувати податки. Таким чином, феодалізм суттєво полегшив життя панівного класу порівняно з рабовласницьким. На відміну від рабовласника феодал більше не був зобов'язаний дбати про своїх рабів. Вони самі себе годували, лікували і під загрозою відбору земельного виділу ефективніше від рабів працювали на свого господаря.

Однак, після світової промислової революції почалася криза феодалізму. Перехід до станково-мануфактурного виробництва почав потребувати нової форми якості та організації праці. Так розпочалася ера капіталізму та демократії. Впровадження демократичної форми правління стало наслідком війни між спадковими аристократами та буржуазією, що не мала дворянських титулів, а отже не могла займати керівні посади у державі. Демократія ж давала змогу приходу до влади, теоретично, будь-кого, хто отримає підтримку більшості населення. В період свого становлення та розповсюдження капіталісти-демократи керували державою відповідально, а підприємницька сутність давала змогу робити це ефективно. Їх метою була демократична революція у всьому світі, а для цього її слід було представити панацеєю від усіх проблем, а країни, де вона була впроваджена, мали стати зразковими. І їх такими зробили. Люди отримали свободу, рівні права, а головне — ілюзорну можливість впливу на владу та майбутнє своєї країни. Вільні люди почали здобувати освіту, кваліфіковані професійні навички, що наситило ринок праці якісною робочою силою, що сама себе забезпечує. В даному випадку спостерігається такий собі консенсус між суспільством і великими капіталістами. Їх інтереси співпали і це призвело до швидкого розвитку обох.

Сьогодні, на зміну індустріальній епосі приходить інформаційна. Через доступність освіти багатство перестало бути критерієм розуму та освіченості. Інформаційна епоха вимагає створення нових соціальних ліфтів, що приводили б до влади кращих, а не найбагатших, однак капіталісти, не бажаючи втратити монополію на владу, шляхом маніпуляцій та підкупу роблять доступ до влади вільним лише для касти обраних, які або самі є капіталістами, або є їх підставними фігурами. Саме тому прогресивна частина суспільства в чергове починає шукати вихід з цієї ситуації і знаходить його в Громадянській республіці. За цієї форми правління гроші не матимуть домінуючого впливу, оскільки влада перебуватиме під постійним контролем громадян через їх право в будь-який момент відізвати свій голос. Та й громадянином буде не будь-хто, а лише той, хто бажає приймати участь в управлінні державою. Вони даватимуть гідну оцінку кожному кандидату.

Загалом, співставлення демократії з Громадянською республікою тотожне порівнянню демократії і феодалізму. Вона зіграла свою роль і зайняла почесні місце в історії людства, однак, якщо суспільство бажає рухатися далі — йому слід відмовитися від демократичного архаїзму. Перехід від демократії до Громадянської республіки є наступним закономірним щаблем в еволюції суспільної організації. Саме вона стане поштовхом світу до нового витка прогресу на сотні років, а слова Вінстона Черчілля щодо демократії втратять свою актуальність. Якби людство не пройшло шлях від первіснообщинного ладу до рабовласництва, від рабовласництва до кріпацтва, від кріпацтва до демократії – сьогодні ми б жили у кам’яному віці. Вчорашній день варто пам’ятати, жити – сьогоднішнім, думати про завтрашній. А завтрашній день – це Громадянська республіка.

Олександр Черниш,
член Ради ГО «Поступ»